Відмінності між версіями «УСИНОВЛЮВАЧ»

Поточна версія на 19:25, 3 січня 2013

УСИНОВЛЮВАЧ

1. Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. { Частина перша статті 211 в редакції Закону N 257-VI ( 257-17 ) від 10.04.2008 }

2. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п'ять років. { Абзац перший частини другої статті 211 із змінами, внесеними згідно із Законом N 257-VI ( 257-17 ) від 10.04.2008 } { Положення другого речення абзацу першого частини другої статті 211 визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 3-рп/2009 ( v003p710-09 ) від 03.02.2009 }

У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

3. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.

Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

4. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину.

Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

5. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.

Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.

Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

6. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

7. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

Кодекс України, Кодекс, Закон (2947-14), чинний Верховна Рада України від 10.01.2002 № 2947-III Сімейний кодекс України