Перегляд вихідного коду сторінки УСИНОВЛЮВАЧ

'''УСИНОВЛЮВАЧ'''

1.  Усиновлювачем  дитини  може бути дієздатна особа віком не молодша  двадцяти  одного  року,  за  винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.
{  Частина  перша статті 211 в редакції Закону N 257-VI ( 257-17 ) від 10.04.2008 }

2. Усиновлювачем  може бути особа,  що старша за дитину,  яку вона  бажає  усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. Різниця у віці  між  усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п'ять  років. { Абзац перший частини другої статті 211 із змінами, внесеними згідно із Законом N 257-VI ( 257-17 ) від 10.04.2008 }
{  Положення  другого речення абзацу першого частини другої статті 211 визнано конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду N 3-рп/2009 ( v003p710-09 ) від 03.02.2009 }

У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не  може бути меншою, ніж вісімнадцять років.

3. Усиновлювачами   можуть  бути  подружжя,  а  також  особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті.

Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.

4. Особи,  які не перебувають у шлюбі між  собою,  не  можуть усиновити одну і ту ж дитину.

Якщо такі   особи   проживають   однією   сім'єю,   суд  може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

5. Якщо дитина має лише матір,  вона не може бути  усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі.

Якщо дитина  має  лише  батька,  вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.

Якщо такі  особи   проживають   однією   сім'єю,   суд   може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

6. Якщо дитина має лише матір або лише батька,  які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий  зв'язок  з  нею,  усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка.

7. Кількість дітей,  яку може усиновити один усиновлювач,  не обмежується.


Кодекс України, Кодекс, Закон (2947-14), чинний
Верховна Рада України від 10.01.2002  № 2947-III
Сімейний кодекс України